За що сплачують ренту за видобування

Законодавець доволі складно описує об’єкт обкладання рентою: це обсяг товарної продукції гірничого підприємства — видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, приведеної у відповідність зі стандартом, установленим галузевим законодавством (п. 252.3 ПКУ). Як бачимо, у цій нормі згадується і товарна продукція, і мінеральна сировина, а це, як ви розумієте, різні поняття. Тож, здавалося б, не зрозуміло, за що все-таки справляється рентна плата?

Контролери розплутали термінологічний вузол у такий спосіб: платник ренти нараховує плату на підставі відомостей про вартість корисної копалини — мінеральної сировини. Якщо ж надалі він вирішить застосувати до сировини інші операції первинної переробки, у результаті чого виникає новий вид товарної продукції гірничого підприємства, що відрізняється від продукції, за якою платником рентної плати визнані та виконані відповідні податкові зобов’язання, тоді платник рентної плати визначає розмір податкових зобов’язань із рентної плати для нового виду товарної продукції гірничого підприємства.

Своєю чергою, платник ренти може вирахувати суми податкових зобов’язань, які виникали за попередніми операціями з таким видом корисної копалини (див. відповідь у категорії 130.04 системи «ЗІР»). Схожий акцент зробили й судді:

«…об’єктом оподаткування плати за користування надрами є не лише обсяг видобутих корисних копалин (мінеральної сировини), але й обсяг корисних копалин (мінеральної сировини), що утворюється у результаті виконання первинної переробки» (див. постанову ВАСУ від 18.03.2015 р. у справі № 822/3702/13-а).

Як обчислюють ренту за видобування корисних копалин

Формула розрахунку ренти за користування надрами для видобування корисних копалин (Пзн) зафіксована в п. 252.18 ПКУ:

Пзн = Vф × Вкк × Свнз × Кпп,

де:

— обсяг (кількість) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства — видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді (в одиницях маси чи об’єму). Під час обчислення цей показник має корелювати з іншим — вартістю одиниці корисної копалини. Наприклад, у разі визначення вартості одиниці видобутих підземних вод у грн/м3 обсяг видобутої корисної копалини також вимірюють у м3;

Вкк — вартість одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства — видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

Свнз — величина ставки рентної плати з п. 252.20 ПКУ;

Кпп — коригуючий коефіцієнт із п. 252.22 ПКУ.

Згідно з п. 252.7 ПКУ, показником Вкк є більша з двох величин:

  • фактична ціна реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства — видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (п. 252.8 ПКУ)

або

  • розрахункова вартість відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства — видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), крім вуглеводневої сировини (п.п. 252.11, 252.12 ПКУ).

Нерідко суперечки точаться навколо статей витрат, які можна вирахувати із суми отриманого доходу, або ж тих, що треба враховувати в розрахунковій вартості корисної копалини. Раніше контролери уникали відповідей щодо конкретних переліків чи видів витрат: «з питання включення до розрахункової вартості витрат з рахунків бухгалтерського обліку доцільно звертатися до Міністерства фінансів України» (див. лист ГУ ДФС у м. Києві від 31.12.2015 р. № 19919/10/26-15-11-04-18).