(коментар до наказу Мінфіну України від 27.11.2018 р. № 940)

Набрав чинності 14.12.2018

Означені зміни приводять норми НП(С)БОДС 101 «Подання фінансової звітності» у відповідність до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі Закон про бухоблік), який поширюється й на бюджетні установи.

Нові поняття у НП(С)БОДС 101 «Подання фінансової звітності»

До п. 4 р. І цього Стандарту додали нові визначення, що відповідають Закону про бухоблік, зокрема:

  • «витрати»зменшення економічних вигід у вигляді зменшення активів або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками);
  • «власний капітал»різниця між активами й зобов’язаннями суб’єкта державного сектора;
  • «доходи»збільшення економічних вигід у вигляді збільшення активів або зменшення зобов’язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

До того ж коментованим наказом уточнили, що:

  • державними цільовими фондами є фонди загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування;
  • облікова політика — сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються суб’єктом держсектора для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності;
  • фінансова звітність — звітність, що містить інформацію про фінансовий стан і результати діяльності суб’єкта державного сектора.

Принципи підготовки та якісні характеристики фінзвітності

Їх теж привели у відповідність до ст. 4 Закону про бухоблік, виклавши в новій редакції п. 1 р. ІІІ НП(С)БОДС 101 «Подання фінансової звітності».

Фінансова звітність формується з дотриманням таких принципів:

  • повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність має містити всю інформацію про фактичні й потенційні наслідки операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;
  • автономності суб’єкта державного сектора, за яким кожен суб’єкт державного сектора, наділений відповідними повноваженнями щодо використання бюджетних коштів, розглядається відокремленим від суб’єкта державного сектора, що його утворив;
  • послідовності, який передбачає постійне (з року в рік) застосування суб’єктом державного сектора обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі, і має бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності;
  • безперервності, який передбачає, що оцінка активів та зобов’язань суб’єкта державного сектора здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність триватиме й надалі;
  • нарахування, за яким доходи й витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;
  • превалювання сутності над формою, за яким операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;
  • єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій суб’єкта державного сектора у фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці.

Водночас уточнено, що таке проміжна фінансова звітність і як заповнювати планові показники у статтях 2530–2790 р. III Звіту про фінансові результати (форма № 2-дс).

Оновлено форми фінансової звітності: що змінилося

Баланс (форма № 1-дс)