Як же багато охочих розпочати з нового року нове життя! А як щодо облікового життя підприємства? Чи є потреба «причісувати» наказ про облікову політику та якою має бути його «начинка»?

Навіщо все це потрібно

Насамперед дозвольте адресувати декілька пояснень тим, хто ознайомлюється з обліково-політичним питанням чи не вперше. Наказ про облікову політику — один із численних документів, який диктує бухгалтеру облікові правила. І хоча його створюють на підприємстві, вагомістю й обов’язковістю дотримання він не поступається нормативно-правовим актам. Річ у тім, що бухстандарти в низці випадків надають право вибору щодо порядку, методу обліку, облікових оцінок тощо. Звісно, це не означає, що сьогодні можна робити так, а завтра — інакше.

Суб’єкт господарювання має визначити, які саме облікові методи, процедури та показники застосовувати, зафіксувати їх у наказі про облікову політику (далі — наказ) і надалі чітко керуватися цим документом. Роблячи вибір, оцінюють не лише прийнятність і зручність — важливо забезпечити якомога достовірніше відображення подій чи операцій у фінзвітності. Зазвичай саме на плечі бухгалтера лягає клопіт сформувати облікову політику та розтлумачити керівництву сенс обліково-політичних премудростей.

Своєю чергою, варто наголосити: на цьому документі «зав’язано» не лише бухгалтерський, а й податковий облік. Адже у вказівках щодо податку на прибуток ПКУ неодноразово відсилає до положень наказу (див. таблицю). А це вкотре підтверджує: легковажність у такому питанні неприпустима.

Тож, розповімо про роботу з наказом відповідно до вимог національних стандартів.

У яких випадках можна змінювати наказ і які це має наслідки

Для того аби надати відповідь на порушені питання, погляньмо на суть положень, що фігурують у наказі.

Спершу пригадаймо визначення зі ст. 1 Закону про бухоблік:

  • облікова політикасукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності.

Запам’ятаймо: у наказі відображають не лише елементи облікової політики, а ще й облікові оцінки. Їх суть пояснює п. 3 П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»:

  • облікова оцінка — попередня оцінка, яку підприємство використовує з метою розподілу витрат і доходів між звітними періодами.

Отже, зміни в наказі — це не завжди зміни в обліковій політиці, вони можуть торкатися суто облікових оцінок. Тому принципово важливо розрізняти наведені вище поняття — для кожного з них діють власні правила внесення змін, та й наслідки коректив відрізняються.

Тим часом, перш ніж висвітлити це докладніше, нагадаймо правило: якщо неможливо розрізнити зміну облікової політики та зміну облікових оцінок, це розглядають і відображають як зміну облікових оцінок (п. 14 П(С)БО 6).

Зміни в обліковій політиці