Коли вже всі реєстраційні процедури було проведено, постають запитання:
• із чого розпочати бухгалтерський облік на підприємстві?
• чи потрібно затверджувати якісь накази?
• коли саме необхідно скласти наказ про облікову політику?
Відповіді на ці запитання розгляньмо далі

Відповіді на запитання щодо того, як розпочати бухоблік на новоствореному підприємстві та у чиїй це компетенції, надає, як не дивно, Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (даліЗакон про бухоблік). Отже, розпочнімо з основних правил.

ПРАВИЛО 1. Питання організації бухобліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або вповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства й установчих документів (ч. 2 ст. 8 Закону про бухоблік).

Тобто власник (власники) або вповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, повинен організувати бухоблік і забезпечити фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів.

Якщо ми говоримо про ТОВ (як організаційно-правову форму більшості підприємств), то органами його управління є (ч. 1 ст. 28 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 р. № 2275-VIII):

  • загальні збори учасників (вищий орган управління товариством);
  • наглядова рада (у разі утворення);
  • виконавчий орган (колегіальний — дирекція чи одноосібний — директор).

Однак у ст. 8 Закону про бухоблік чітко не зазначено, який саме орган повинен займатися питаннями організації бухобліку. Тож, маємо вибір: директор або наглядова рада чи загальні збори. Певна річ, загальні збори навряд чи займатимуться затвердженням усіх наказів. Простіше та швидше отримати підпис директора, аніж рішення загальних зборів або наглядової ради. Але для цього у статуті підприємства та/або трудовому договорі (контракті), якщо такий укладався в письмовій формі, мають бути вказані відповідні повноваження директора.

Зазвичай так і відбувається. Зокрема у статуті товариства серед іншого прописують і право щодо організації бухгалтерського обліку. Наприклад: «…вирішувати всі інші питання діяльності Товариства, за винятком питань, вирішення яких належить до компетенції інших органів Товариства».

ПРАВИЛО 2. Вибираємо форму організації бухгалтерського обліку.

Для забезпечення ведення бухобліку підприємство самостійно обирає форми його організації (ч. 4 ст. 8 Закону про бухоблік):

  • Уведення до штату підприємства посади бухгалтера чи створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером.

Форма організації бухобліку визначається в наказі про облікову політику підприємства.

Головний бухгалтер або особа, на яку покладено обов’язок ведення бухгалтерського обліку, визначається наказом керівника та відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону про бухоблік:

  • забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання та подання в установлені строки фінансової звітності;
  • організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;
  • бере участь в оформленні матеріалів, пов’язаних із нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки та псування активів підприємства;
  • забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях й інших відокремлених підрозділах підприємства (див. лист Мінфіну від 14.06.2007 р. № 31-34000-30-10/12241).

Тим часом візьміть до уваги, що варіант організації бухобліку, за яким його ведення та складання фінансової звітності здійснюються безпосередньо власником або керівником підприємства під час уведення у штат підприємства посади бухгалтера, Законом про бухоблік не передбачено. У такому разі підприємству необхідно вибрати одну з форм організації бухобліку, наведену в Законі про бухоблік. На це звертає увагу й Мінфін у листі від 28.03.2013 р. № 31-08410-07/23-1343/1310.

Зверніть увагу

У разі якщо особа працює на підприємстві бухгалтером, за що отримує заробітну плату, то така сама особа, як ФОП, не може отримати підприємницький дохід на цьому ж підприємстві від надання бухгалтерських послуг. Розлого про це див. у статті «Чи може ФОП, який надає бухгалтерські послуги, працювати у штаті бухгалтером підприємства» газети № 98/2016.

  • Користування послугами спеціаліста з бухобліку, зареєстрованого як підприємець, що провадить підприємницьку діяльність без створення юрособи.

Такі правовідносини повинні бути врегульовані відповідним договором між сторонами.

  • Ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або підприємством, суб’єктом підприємницької діяльності, самозайнятою особою, що провадять діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності.

За такого варіанта, якщо підприємство воліє бачити у фінзвітності підпис представника аудиторської фірми, то це можливо. Зокрема Мінфін не відкидає можливості її підписання представниками фірми, що надає бухгалтерські послуги на договірних засадах (лист Мінфіну України від 22.02.2010 р. № 31-34000-10-16/3801). Детальніше про це див. у статті «Аудиторська фірма веде облік на підприємстві: хто підписує касові документи та звітність» газети № 209/2017.

  • Самостійне ведення бухобліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства.

Ведення бухобліку директором підприємства не передбачає наявності посади бухгалтера. Відповідно, якщо на підприємстві є бухгалтер, то обов’язок щодо ведення бухобліку та складання звітності покладається на нього. Таку думку висловив Мінфін у листі від 28.03.2013 р. № 31-08410-07/23-1343/1310. Розлогіше про це див. у статті «На підприємстві одна особа — директор: чи можна одноосібно вести бухоблік, підписувати касові документи й податкову звітність» газети № 45/2013.

Важливо

Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися, та в бюджетних установах.

ПРАВИЛО 3. Затверджуємо наказ про облікову політику.

Організація бухгалтерського обліку на підприємстві включає самостійне визначення підприємством облікової політики на підставі НП(С)БО й інших нормативно-правових актів із бухобліку за погодженням із власником (власниками) або вповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів (ч. 5 ст. 8 Закону про бухоблік; п. 1.2 Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства, затверджених наказом Мінфіну України від 27.06.2013 р. № 635, даліМетодрекомендації).

Нагадаємо

Облікова політика — сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінзвітності (ст. 1 Закону про бухоблік).

Для визначення облікової політики на підприємстві в п. 1.3 Методрекомендацій радять у розпорядчому документі про облікову політику зазначати:

  • принципи, методи та процедури, які підприємство використовуватиме для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності й щодо яких нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку передбачено більш ніж 1 їх варіант;
  • попередні оцінки, які підприємство застосовуватиме з метою розподілу витрат між відповідними звітними періодами.

Одноваріантні методи оцінки, обліку та процедур до розпорядчого документа про облікову політику включати недоцільно. Аналогічна думка викладена Мінфіном у листі від 21.12.2005 р. № 31-34000-10-5/27793.

Наказ про облікову політику обов’язково потрібно затверджувати. Адже незатвердження в документальній формі облікової політики на підприємстві може розглядатися контролерами як порушення ст. 1642 КпАП. А це призводить до накладення штрафу від 136 грн до 255 грн, а за ті самі дії, учинені особою, яку протягом року було піддано адмінстягненню за одне з правопорушень, зазначених у 1642 КпАП, — від 170 грн до 340 грн.

Чи слід затверджувати наказ про облікову політику рішенням загальних зборів? Вважаємо, що ні. Адже якщо у Статуті зазначено повноваження директора організовувати бухгалтерський облік на підприємстві, то достатньо буде підпису останнього. Інакше доведеться погоджувати наказ про облікову політику на загальних зборах. Детальніше про це див. у статті «Чи потрібно затверджувати наказ про облікову політику рішенням загальних зборів учасників» газети № 1/2016.

Отже, головне завдання наказу про облікову політику полягає в урегулюванні питань, щодо яких є свобода вибору. Тобто не потрібно дублювати абсолютно всі облікові правила, якими підприємство керується згідно зі стандартами. Грамотно складений наказ — це лаконічний і чітко сформульований перелік методів, показників й облікових принципів, які суб’єкт господарювання обирає на власний розсуд.

Детальніше про те, як правильно скласти наказ про облікову політику та які складові облікової політики мають бути в ньому, читайте у статті «Наказ про облікову політику: усе до ладу» газети № 244/2017.

Зі зразком наказу про облікову політику можна ознайомитися за посиланням.

ПРАВИЛО 4. Розпочинаємо вести бухоблік на підприємстві.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації (ч. 1 ст. 8 Закону про бухоблік).

Отже, після затвердження наказу про облікову політику особа, відповідальна за ведення бухобліку на підприємстві, повинна:

  • Відобразити внески до статутного капіталу підприємства.

Облік статутного капіталу підприємства відбувається на рахунку 40 «Зареєстрований (пайовий) капітал», а саме — на субрахунку 401 «Статутний капітал».

Так, за кредитом рахунка 40 «Зареєстрований (пайовий) капітал» відображається збільшення зареєстрованого та пайового капіталу, а також надходження внесків до оголошеного, але ще не зареєстрованого статутного капіталу, за дебетом — його зменшення (вилучення) (згідно з Інструкцією № 291).

Поки статутний капітал не оплачено засновниками (учасниками), його обліковують на рахунку 46 «Неоплачений капітал». Керуючись Інструкцією № 291, рахунок 46 призначено для узагальнення інформації про зміни у складі неоплаченого капіталу підприємства. За дебетом рахунка 46 відображається заборгованість засновників (учасників) господарського товариства за внесками до статутного капіталу підприємства, за кредитом — погашення заборгованості за внесками до статутного капіталу.

Про тонкощі бухобліку деяких специфічних внесків до статутного капіталу читайте в публікаціях:

  • Оприбуткувати наявні основні засоби та запаси.

Питання придбання та відображення в бухобліку основних засобів ми розглядали в таких публікаціях:

  • Відобразити витрати на реєстрацію підприємства й інші поточні витрати.

Витрати на створення підприємства не визнаються нематеріальним активом, а підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, у якому вони були здійснені (п. 9 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи»). Зокрема витрати на державну реєстрацію включаються до складу адміністративних витрат (п. 18 П(С)БО 16).

  • Нарахування та виплата заробітної плати працівникам новоствореного підприємства.

Про тонкощі відображення в обліку виплати заробітної плати й оподаткування читайте у статті «Виплата авансу та зарплати: бухоблік й оподаткування» газети № 144/2016.

  • Складання фінансової звітності за перший звітний період.

Звітним періодом для складання фінзвітності є календарний рік (ч. 1 ст. 13 Закону про бухоблік).

Однак для новостворених підприємств цей період буде дещо іншим. Так, відповідно до п. 2 ст. 13 Закону про бухоблік першим звітним періодом для «новачків» може бути:

1) період менш як 12 місяців. Його застосовують у випадку, якщо державна реєстрація підприємства відбулася протягом року, а тому звітувати про перші результати господарської діяльності новостворене підприємство має за період від дати реєстрації по останній день календарного року;

2) період не більш як 15 місяців. Обрати такий період для звітування можуть підприємства, які були зареєстровані наприкінці року в період із 1 жовтня по 31 грудня. Так, наприклад, підприємство, зареєстроване у жовтні 2018 року, може не подавати річної фінансової звітності за 2018 рік, а включити показники жовтня, листопада та грудня до звіту вже за 2019 рік (див. лист Держкомпідприємництва від 18.01.2007 р. № 332). Докладніше це питання ми розглядали у статті «Подання фінзвітності новоствореним підприємством: у які строки та які особливості» газети № 78/2018.

Редакція газети

«Інтерактивна бухгалтерія»