Під час перевірки Держпраці встановило, що у 2014–2015 рр. на підприємстві не нараховували індексацію. Відповідно, за цей період провели донарахування сум індексації за минулі роки. Який штраф, окрім донарахованих сум індексації, нам загрожує?

ВІДПОВІДЬ: У випадку непроведення індексації зарплати працівників роботодавців можуть притягти до відповідальності згідно зі ст. 265 КЗпП, а посадових осіб — ч. 1 ст. 41 КУпАП. Якщо існує ризик кваліфікувати таку невиплату як «безпідставна» протягом більше 1 місяця, то можливе притягнення керівника й до кримінальної відповідальності (ст. 175 ККУ). Далі — докладніше.

Адміністративна відповідальність

У разі виплати зарплати в неповному обсязі (а індексація прирівнюється до неї) на посадових осіб підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності, та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності відповідно до ч. 1 ст. 41 КУпАП накладається адмінштраф у розмірі від 30 до 100 НМДГ (від 510 грн до 1700  грн). Якщо протягом року повторно вчинене таке саме правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тоді штраф зростає до розміру від 100 до 300 НМДГ (від 1700 грн до 5100 грн).

Рішення про накладення адмінштрафу виноситься судом на підставі протоколу про адміністративне порушення, складеного за результатами перевірки Держпраці (ст. 221 і ст. 255 КУпАП).

Якщо посадові особи підприємства чи підприємець не виконають законних вимог представників Держпраці та не усунуть порушення, то такі дії спричинять накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 50 до 100 НМДГ, тобто від 850 до 1700 грн (ст. 1886 КУпАП).

Зауважимо: адмінстягнення може бути накладено не пізніш як через 2 місяці із дня вчинення правопорушення, а в разі триваючого правопорушення — не пізніш як через 2 місяці із дня його виявлення (ч. 1 ст. 38 КУпАП).

Особливу увагу потрібно приділити питанню щодо того, триваюче чи нетриваюче це правопорушення. У листі від 01.12.2003 р. № 22-34-1465 Мін’юст констатує: триваючими адміністративними проступками є проступки, які пов’язані з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених правовою нормою, припиняються або виконанням регламентованих обов’язків, або притягненням винної в невиконанні особи до відповідальності.

Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, котра вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі в стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Такі дії безперервно порушують закон протягом певного часу. Іноді такий стан триває надто довго, і весь час винна особа безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на неї обов’язків.

Отже, оскільки в розглянутій ситуації зобов’язання за непроведену індексацію (у 2014–2015 рр.) нікуди не зникає, навіть якщо роботодавець відновив нарахування індексації (наприклад, з 2016 року), але не «погасив» зобов’язання за минулі роки, то таке правопорушення вважається триваючим. Тому посадовим особам загрожує адмінштраф відповідно до ч. 1 ст. 41 КУпАП.

Фінансова відповідальність

Нагадаємо: з 01.01.2015 запрацювали фінансові санкції за порушення трудового законодавства (ст. 265 КЗпП). Штрафи різні, залежно від виду порушення. Держпраці переконане, що індексація зарплати — це одна з мінімальних державних гарантій (лист від 19.05.2016 р. № 5548/4/4.3-ДП-16).

А за таке порушення штраф становить 10-кратний розмір мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП). Тобто штраф за порушення, виявлені у 2017 році, сягає 32 000 грн за кожного працівника, стосовно якого не проводилася індексація.

Ознайомитися з процедурою накладання штрафу можна в нашому матеріалі — «Як Держпраці накладатиме штрафи за порушення законодавства про працю».

Однак у нашій ситуації перевіркою встановлено ненарахування індексації у 2014–2015 рр. Тобто — як до часу «Х», коли запрацювали штрафні санкції за ст. 265 КЗпП, так і після цієї дати.

Держпраці в листі від 04.01.2017 р. № 57/4.1/4.1-ДП-17 зауважує: оскільки фінансові санкції запроваджені з 01.01.2015, то їх застосовують лише до порушень, виявлених після цієї дати, або правопорушень, які були вчинені раніше, але є триваючими.

Приміром, під час перевірки встановлено, що з 2014 року роботодавець не проводив індексацію зарплати працівників. Навіть якщо згодом роботодавець (скажімо, з 2016 року) почне індексувати зарплату, проте не виконає зобов’язання за неіндексацію зарплати, є всі підстави таке порушення розцінювати триваючим. Відповідно, за його порушення передбачено зазначений вище фінштраф згідно зі ст. 265 КЗпП. До речі, наш коментар до згаданого листа Держпраці читайте в матеріалі «Як застосовувати у 2017 році фінансові штрафи за порушення трудового законодавства».

Отже, оскільки фінштраф згідно зі ст. 265 КЗпП застосовується до порушень, виявлених із 01.01.2015, і тих, які є триваючими, то в розглянутій ситуації підприємству загрожує такий штраф, який обчислюватиметься виходячи з кількості працівників, котрим не нараховувалась індексація у 2014–2015 рр., помноженій на 32 000 грн (якщо порушення виявлено у 2017 році).

Зверніть увагу

Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю (ч. 7 ст. 265 КЗпП).

Крім того, штрафи згідно зі ст. 265 КЗпП є фінансовими санкціями та не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених гл. 27 ГКУ (див. лист Держпраці від 04.01.2017 р. № 57/4.1/4.1-ДП-17). Тому до них не підходять строки застосування, викладені у ч. 1 ст. 250 ГКУ. Тобто фінштрафи відповідно до ч. 2 ст. 265 КЗпП можуть накласти й пізніше як через рік із дня вчинення такого правопорушення.

Додамо: правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 41 КУпАП і ст. 265 КЗпП, мають багато спільних ознак, тому закономірно, що штраф має накладатися за якоюсь однією нормою. Підтверджує це й судова практика. Наприклад, судді Миколаївського окружного адміністративного суду в справі від 06.02.2017 р. за № 814/2156/16 зауважили, що притягнення двічі за одне й те саме правопорушення порушує права, передбачені ст. 61 Конституції України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Кримінальна відповідальність

Її передбачено за безпідставну невиплату заробітної плати (у т.ч. й індексації) працівникам понад один місяць, учинену умисне керівником підприємства, установи, організації або фізичною особою — підприємцем. Тобто така невиплата утворює склад злочину, якщо вона одночасно:

  • є безпідставною;
  • має місце протягом певного строку (більш як за місяць).

За це порушення загрожує штраф від 500 до 1000 НМДГ (від 8500 грн до 17 000 грн) або виправні роботи на строк до 2-х років, або позбавлення волі на строк до 2-х років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3-х років (ч. 1 ст. 175 ККУ).

Однак особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення до кримінальної відповідальності нею здійснено виплату зарплати (у т.ч. індексації).

Зверніть увагу

Безпідставною треба вважати таку невиплату зарплати, яка вчинена за наявності об’єктивної можливості здійснити виплату (див. лист Верховного Суду України «Практика розгляду судами кримінальних справ про невиплату заробітної плати, стипендій, пенсій чи інших установлених законом виплат» від 01.01.2006 р.). Тобто, лише якщо буде доведено, що в підприємства були всі фінансові можливості виплачувати індексацію, проте керівник знехтував цим обов’язком, таку невиплату можна кваліфікувати як безпідставну.

Варто додати, що відповіді на запитання стосовно оподаткування донарахованих за минулі періоди сум індексації ви знайдете в статті «Як оподатковувати донараховані суми індексації та нараховувати ЄСВ».

Тарас ШАРИЙ,

бухгалтер-експерт
газети «Інтерактивна бухгалтерія»