(коментар до постанови КМУ від 21.02.2018 р. № 117, далі — Постанова № 117)

Перезавантаження системи блокування податкових накладних та розрахунків коригування розпочалося! Уряд зробив перший крок, затвердивши Постановою № 117 базові порядки роботи оновленої системи моніторингу ризиковості податкових накладних. Чим новий порядок відрізняється від свого попередника — розповімо в нашій статті

Постановою № 117 Уряд затвердив порядки для нового старту системи блокування податкових накладних/розрахунків коригування (далі — ПН/РК). А саме:

  • Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (даліПорядок зупинення реєстрації);
  • Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (даліПорядок роботи комісій);
  • Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (даліПорядок розгляду скарг).

Одразу варто зазначити: за основу урядовці взяли старий механізм, який «протестували» на платниках ПДВ у другому півріччі 2017 року та дещо його вдосконалили. Однак, перш ніж аналізувати ці зміни, спробуємо спрогнозувати, коли оновлена система моніторингу стартуватиме.

Коли знову блокуватимуть ПН/РК

Постанова № 117 і затверджені нею порядки набирають чинності через 15 днів із дня її опублікування (див. її п. 4). Тож якщо цей документ з’явиться на сторінках офіційних видань найближчими днями, то цілком можливо, що систему блокування запустять у 20-х числах березня. Звісно, якщо не буде зволікань із боку ДФСУ.

Із дня набрання чинності новим Порядком зупинення реєстрації «розморозиться» норма п. 201.10 Податкового кодексу України (даліПКУ) щодо безумовного права на податковий кредит за ПН/РК, складеними та зареєстрованими в ЄРПН після 01.07.2017.

Доля старих нерозблокованих ПН/РК

Мовиться про ПН/РК, стосовно яких станом на 01.12.2017 не подали документів на розблокування. Як відомо, такі податкові накладні не потрапили під автоматичне розблокування за п. 571 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ.

Отже, тепер (після набрання чинності Постановою № 117) платники ПДВ зможуть до таких ПН/РК подати «розблокувальний» пакет документів протягом 365 к.дн. із дати виникнення податкових зобов’язань, зафіксованих у цих ПН/РК. Їх розглядатимуть комісії вже за новим порядком (п. 2 Постанови № 117).

Які ПН/РК не блокуватимуть

Під блокування не потрапляють (п. 3 Порядку зупинення реєстрації):

1. ПН, які не підлягають наданню отримувачеві (покупцеві) та/або складені за операціями, звільненими від ПДВ.

Тож, ідеться, зокрема, про ПН, складені на неплатників ПДВ, на пільгові постачання, на технічні податкові зобов’язання згідно з п.п. 198.5 та 199.1 ПКУ. Хоча тут (як і раніше) забули згадати про РК до таких ПН, очевидно, вони також проходитимуть у ЄРПН без моніторингу.

2. ПН/РК, що вписуються у 500-тисячний щомісячний ліміт.

Це означає, що з початку кожного місяця платник ПДВ може зареєструвати ПН/РК у ЄРПН без моніторингу до моменту досягнення ним обсягів постачання в 500 тис. грн (з урахуванням поданої на реєстрацію ПН/РК). Бажано цим лімітом розпорядитися розумно. Тобто — першими відправляти на реєстрацію ті ПН/РК, що для платника ПДВ є пріоритетними та надають покупцям право на податковий кредит.

Як і раніше, ця ознака стосується не всіх платників ПДВ. Таким лімітом можна скористатися, якщо керівник — посадова особа цього платника ПДВ є особою, що обіймає аналогічну посаду не більш ніж у 3-х (включно) платників ПДВ.

3. ПН/РК платників ПДВ із податковим навантаженням понад 3% і зростанням обсягів постачання у звітному періоді не більш ніж на 40%.

Ця ознака спрацює, якщо одночасно виконуватимуться обидва критерії:

1) Податкове навантаження понад 3%.

Раніше йшлося про податкове навантаження (показник D) понад 5%, як бачимо, його знизили до 3%. Тепер потрібно, щоб показник D був більший за 0,03. Обчислюють його за такою формулою:

D = S / T, де:

S — загальна сума податків (зборів) і ЄСВ (крім імпортного ПДВ), сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, у якому складено ПН/РК,

T — обсяг постачання товарів/послуг на митній території України, що обкладається ПДВ за ставками 0%, 20% і 7% , із зареєстрованих ПН/РК за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, у якому складено ПН/РК.

Зауважимо: визначаючи показник Т, тепер слід ураховувати постачання на митній території України за ставкою 0%. Раніше йшлося тільки про постачання з 20% та 7% ПДВ.

Значення показника D податківці обчислюватимуть станом на 1-ше число календарного місяця, та кожного 10-го числа воно стає доступним платнику в електронному кабінеті.

2) Зростання звітних ПДВшних зобов’язань менш як на 40% порівняно з місячним максимумом за останні 12 місяців.

Тобто повинна виконуватися така рівність:

Р < Рм х 1,4, де:

P — сума ПДВ, зазначена платником у ПН/РК, зареєстрованих у ЄРПН у звітному (податковому) періоді (з урахуванням поданої на реєстрацію ПН/РК);

Рм — максимальна місячна сума ПДВ, зазначена у ПН/РК, зареєстрованих платником у ЄРПН за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, у якому складено ПН/РК.

Виходить, різке (на 40% чи більше) зростання у звітному місяці обсягів постачання, які обкладають 20% та/або 7% ПДВ, позбавить платника імунітету від блокування у цьому звітному періоді.

На відміну від свого попередника, новий порядок не виводить із-під блокування великих платників податків (із річною сплатою податків до бюджету понад 5 млн грн). Їх ПН/РК також моніторитимуть.

Які ПН/РК блокуватимуть

Усі ПН/РК, що не відповідають указаним вище ознакам, можуть заблокувати. Перевірятимуть ці документи на відповідність:

  • критеріям ризиковості платника податку,
  • критеріям ризиковості здійснення операцій.

Своєю чергою, ураховують позитивну податкову історію платника податку (див. схему).

Схема

Критерії ризиковості та перелік показників, за якими визначають позитивну податкову історію платника, визначає ДФС (п. 10 Порядку зупинення реєстрації), попри те що п. 201.16 ПКУ зобов’язує саме КМУ визначити порядок і підстави для блокування ПН/РК.

Зважаючи на норми коментованого Порядку, оформлювати ці критерії та показники нормативно-правовим документом не планують. Податківці просто надсилають їх в електронній формі на погодження Мінфіну й інформують про їх визначення Комітет ВРУ з питань податкової та митної політики. Про погоджені критерії та показники платники ПДВ дізнаються з офіційного веб-сайту ДФСУ.

Перевірити, чи має він позитивну податкову історію, платник ПДВ зможе щомісяця у своєму електронному кабінеті, за показниками, розрахованими ДФС до 10-го числа місяця, що настає за звітним.

Квитанція про блокування

Як і раніше, у разі зупинення реєстрації ПН/РК платник отримує квитанцію, що підтверджує цей факт. Утім її змістове наповнення уточнили та розширили. Тож тепер, окрім дати й номера заблокованої ПН/РК і пропозиції надати пояснення та пакет документів для її розблокування, квитанція повинна містити:

  • порядковий номер, номенклатуру товарів/послуг продавця, код товару за УКТ ЗЕД/послуги за ДКПП, зазначені в ПН/РК, реєстрація яких зупинена. Імовірно, мовиться про конкретні позиції товарів/послуг у заблокованому документі, що викликають підозру;
  • критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію ПН/РК у ЄРПН, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку (п. 13 Порядку зупинення реєстрації).

Тож у квитанції має бути більше конкретної інформації для платника ПДВ про те, чому його ПН/РК заблоковано.

Документи для розблокування

Донедавна переліків таких документів було два (під кожен критерій окремий), хоча вони й були ідентичними. Тепер перелік — один. І єдине, що в ньому змінилося, — з нього прибрали згадку про «листування з контрагентами».

Як і раніше, разом із копіями документів доведеться подавати також пояснення. На жаль, ані форми, ані приписів щодо їх заповнення у затверджених нормативах не знайти. Отже, компенсуватимуть ці пробіли, очевидно, знову будуть податківці.

У платників ПДВ з’явилося право подати один пакет документів до декількох заблокованих ПН/РК (п. 15 Порядку зупинення реєстрації). Але за умови, якщо:

  • такі ПН/РК складені на одного отримувача — платника ПДВ за одним і тим самим договором

або

  • у таких ПН/РК відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів за УКТ ЗЕД або кодами послуг за ДКПП).

Строки та форма подання «розблокувального» пакета документів не змінилися: їх подають протягом 365 к.дн. із дати складання заблокованої ПН/РК в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС.

Реєстр ПН/РК, реєстрацію яких зупинено

Новинкою стане поява окремого Реєстру податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена (далі — Реєстр). Його місія — забезпечити прозорість і публічність процесу розблокування. Адже ДФС зобов’язали формувати й вести такий Реєстр у відкритому доступі та щодня оприлюднювати його на своєму офіційному веб-сайті. Форму Реєстру затверджено в додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації.

Протягом місяця з дня набрання чинності Постановою № 117 Реєстр функціонуватиме в тестовому режимі (п. 9 Порядку зупинення реєстрації). Це означає, що рішення комісій про відмову чи реєстрацію ПН/РК у ЄРПН прийматимуть і надсилатимуть платникам у цей період без реєстрації в Реєстрі.

Розгляд пояснень і копій документів

Нині вивчатимуть документи й прийматимуть відповідні рішення комісії ДФС двох рівнів:

  • регіонального (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві й Офісу великих платників ДФС);
  • центрального (комісії ДФС).

Комісії регіонального рівня протягом 5-ти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень і копій документів від платника, приймають Рішення про відмову або реєстрацію ПН/РК у ЄРПН:

  • щодо платників ПДВ, у яких обсяг постачання у зареєстрованих у поточному місяці ПН/РК (з урахуванням ПН/РК, поданої на реєстрацію), менш ніж 30 млн грн. Такі рішення реєструють у Реєстрі та надсилають платникам;
  • щодо платників ПДВ, у яких обсяг постачання у зареєстрованих у поточному місяці ПН/РК (з урахуванням ПН/РК, поданої на реєстрацію) понад 30 млн грн включно. Далі рішення попередньо реєструють у Реєстрі (у тестовий період цього не робитимуть) і надсилають до Комісії центрального рівня.

Своєю чергою, Комісія центрального рівня протягом 7-ми робочих днів, що настають за днем отримання пояснень і копій документів від платника (але не раніше отриманого рішення комісії регіонального рівня), може прийняти інше рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації ПН/РК. Тоді нове рішення включають до Реєстру та надсилають платнику, а рішення Комісії регіонального рівня скасовують (п. 24 Порядку зупинення реєстрації).

Підстави для відмови не змінилися. Однак у Рішенні про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток 2 до Порядку зупинення реєстрації) податківці тепер указуватимуть: яких саме документів із переліку або пояснень до якої інформації в ПН/РК їм не вистачило, аби прийняти позитивне для платника рішення, чи які з наданих платником документів складені з порушенням законодавства.

Діятиме принцип «мовчазної згоди». Тобто якщо Комісія регіонального чи центрального рівня не прийняла рішення в установлений строк, ПН/РК повинні зареєструвати наступного дня автоматично.

Таблиці даних платника ПДВ

Платники подають Таблиці до ДФС в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, за формою з додатка 3 до Порядку зупинення реєстрації.

У Таблиці зазначають (п. 30 Порядку зупинення реєстрації):

  • види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);
  • коди товарів за УКТ ЗЕД, які платник постачає (виготовляє) та/або купує (отримує);
  • коди послуг згідно з ДКПП (ДК 016–2010), які платник постачає (виготовляє) та/або купує.

До Таблиці слід додати пояснення, у якому зазначають діяльність, із можливим посиланням на податкову й іншу звітність платника податку. Їх розглядають комісії регіонального рівня протягом 5-ти робочих днів після дня її отримання. Урахована Таблиця чи ні, платник може дізнатися в електронному кабінеті. У рішенні про неврахування Таблиці обов’язково вказують причину.

Таблицю враховують автоматично, якщо її подають:

1) платники ПДВ, які відповідають одночасно трьом критеріям:

a) податкове навантаження понад 2% (показник D > 0,02);

б) ПДВшні зобов’язання поточного місяця не перевищують на 40% максимальний показник місячних податкових зобов’язань за останні 12 місяців (P < Pм х 1,4);

в) обсяг постачання зазначених у Таблиці товарів/послуг із зареєстрованих ПН/РК, складених за останні 12 календарних місяців, становить понад 25% загального обсягу постачання за останні 12 календарних місяців;

2) платники ПДВ — сільгосптоваровиробники, які відповідають одночасно трьом критеріям:

а) унесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації та/або сільгосптоваровиробники, які станом на 31.12.2016 застосовували спецрежим за ст. 209 ПКУ;

б) мають у власності чи орендують земельні ділянки загальною площею понад 200 га включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року);

в) подають Таблицю, у якій фігурують коди УКТ ЗЕД постачання (виготовлення) наступних груп товарів (див. таблицю):

Таблица

 

Код за УКТ ЗЕД

Назва групи

01

живі тварини

03

риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні

04

молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені

07

овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби

08

їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь

10

зернові культури

12

насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж

Однак нині податківці можуть змінювати своє рішення щодо врахування Таблиці, якщо отримають податкову інформацію, що свідчить про зазначення платником у Таблиці недостовірної інформації. Утім, поки Таблиця врахована — ПН/РК за операціями в ній не блокують.

Увага! Мають працювати й старі Таблиці, які були враховані ДФС із 01.07.2017.

Оскарження рішень комісій ДФС

Рішення про відмову в реєстрації ПН/РК може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку (п. 27 Порядку зупинення реєстрації). Усе, як і раніше.

Процедуру адміністративного оскарження розписано в Порядку розгляду скарг.

Скаргу на рішення Комісії про відмову в реєстрації ПН/РК платники подають до ДФС протягом 10 к.дн. із дня набрання чинності Рішенням про відмову в реєстрації ПН/РК (п. 3 Порядку розгляду скарг). Тобто цей строк рахують із дня реєстрації такого рішення в Реєстрі (на період тестування Реєстру таким днем вважають дату прийняття рішення).

Діє правило перенесення останнього дня строку подання скарги, якщо він припадає на вихідний або святковий день.

Скаргу тепер подають в електронній формі. Податківці її зобов’язані прийняти й зареєструвати.

Які дані повинна містити скарга, перелічено в п. 10 Порядку розгляду скарг. До неї можна додати пояснення та копії документів, які підтверджують інформацію, зазначену у заблокованій ПН/РК.

Скаргу підписує та подає особисто платник ПДВ або його вповноважений представник. Якщо скаргу підписав та подає вповноважений представником, до неї додають належним чином завірену копію документа, який засвідчує повноваження такого представника.

Розглядає такі скарги комісія ДФС із питань розгляду скарг, яка є постійно діючим колегіальним органом ДФС, за участю вповноваженої особи Мінфіну, протягом 10 к.дн. із дня отримання такої скарги ДФС. Строк розгляду скарги подовжити неможливо (пп. 56.23.3 ПКУ).

Пригадаємо: якщо вмотивоване рішення за скаргою не надсилають платнику протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків із дня, наступного за останнім днем зазначеного строку (пп. 56.23.4 ПКУ).

Наразі все. Наступний крок — за ДФСУ. Чекаємо на критерії ризиковості та показники для визначення позитивної податкової історії, які мають вийти з-під її пера. Слідкуйте за нашими публікаціями.

Ольга КЛЕБАН,

експерт з обліку й оподаткування