Починаючи з 1 січня 2016 року підприємці (як єдинники, так і загальносистемники) й особи, що провадять незалежну професійну діяльність, сплачують ЄСВ у розмірі 22%. Тож вони мають право на матзабезпечення за рахунок Фонду соцстраху

Ідеться про такі види матзабезпечення, як:

  • допомога по тимчасовій непрацездатності, включаючи догляд за хворою дитиною;
  • допомога по вагітності та пологах;
  • допомога на поховання.

Оскільки допомогу отримують саме суб’єкти підприємницької діяльності, постає запитання: чи визнавати такі суми підприємницьким доходом?

Для єдинників. Сума коштів, що надійшли як цільове фінансування від Фонду соцстраху, не включається до підприємницького доходу підприємців-єдинників (пп. 4 п. 292.11 ПКУ). Тому ці кошти оподатковують у порядку, визначеному для доходів звичайних фізосіб. Тобто з них сплачують ПДФО та військовий збір (ВЗ) за правилами, установленими р. IV ПКУ.

Для загальносистемників. У разі якщо фізособа-підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, ці доходи оподатковуються за загальними правилами, установленими ПКУ для платників податку — звичайних фізосіб (п. 177.6 ПКУ).

Як бачимо, і для загальносистемника, і для єдинника суми отриманої допомоги не є підприємницьким доходом, а вважаються доходом звичайної фізособи.

Тобто такі доходи переходять у площину ПДФО та ВЗ для звичайних фізосіб.

ПДФО і ВЗ: що оподатковувати, а що ні? Нормами ПКУ передбачено, що до загального оподатковуваного доходу фізособи не включають:

  • допомогу по вагітності та пологах (пп. 165.1.1 ПКУ);
  • допомогу на поховання фізосіб, що надається Фондом соцстраху (пп. «а» пп. 165.1.22 ПКУ).

Отже, обкладенню ПДФО та ВЗ підлягає лише допомога по тимчасовій непрацездатності, надана із Фонду соцстраху підприємцям й особам, які провадять незалежну професійну діяльність.

Такого ж висновку доходять і фахівці ДФС у своїх роз’ясненнях:

«…дохід, отриманий фізичною особою — підприємцем та особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, у вигляді матеріального забезпечення (допомоги по вагітності та пологах, допомоги на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві)) від фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором».

Лист ДФСУ від 24.03.2016 р. № 6416/6/99-99-17-02-02-15

«…дохід, отриманий фізичною особою — підприємцем, у вигляді матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності) від фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах».

Лист ДФСУ від 29.12.2017 р. № 17616/М/99-99-13-01-02-14,
ІПК ДФСУ від 19.12.2017 р. № 3040/Ч/99-99-13-02-03-14/ІПК

Як сплачувати ПДФО та ВЗ із допомоги по тимчасовій непрацездатності? У згаданих вище листах податківці наголосили: Фонд, який виплачує допомогу по тимчасовій непрацездатності, повинен виконати функції податкового агента у частині нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету за рахунок таких осіб ПДФО і військового збору та відобразити зазначену допомогу у формі № 1ДФ.

Однак Фонд дотримується дещо іншої позиції. Зокрема в листі від 08.12.2016 р. № 3.2-29-2184 ФСС з ТВП указано: після надходження суми коштів, зазначених у заяві-розрахунку, на рахунок страхувальника останній повинен перерахувати податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, за утримання яких несе відповідальність.

Таким чином, допоки це питання перебуває в «підвішеному стані», сплачувати ПДФО та ВЗ збір із суми допомоги по тимчасовій непрацездатності ФОПу потрібно самостійно.

Суми допомоги по тимчасовій непрацездатності класифікують як «інші доходи». Цю допомогу відображають у рядку 10.9 р. ІІ Податкової декларації про майновий стан і доходи, форму якої затверджено наказом Мінфіну від 02.10.2015 р. № 859.

Сплачувати ПДФО та ВЗ із суми допомоги по тимчасовій непрацездатності необхідно за результатами річного декларування ― до 1 серпня наступного року, наступного за звітним.

Чи нараховувати ЄСВ? Отримані підприємцем суми допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та вагітністю й пологами не є базою нарахування ЄСВ. На цьому акцентує увагу й ДФС у підкатегорії 301.04.02 системи «ЗІР».

Чи треба сплачувати підприємцю ЄСВ за себе у періоді тимчасової непрацездатності й у періоді отримання допомоги по вагітності та пологах? Варто розуміти, що підприємницькі доходи жодним чином не пов’язані з отриманими із Фонду соцстраху сумами допомоги з тимчасової непрацездатності й допомоги по вагітності та пологах. Тому підприємці за період, протягом якого вони отримують допомогу з непрацездатності чи допомогу по вагітності та пологах, сплачують ЄСВ у загальному порядку залежно від обраної системи оподаткування:

  • єдинники — 22% від суми, визначеної ними самостійно, але в розмірі не нижче за мінімальний страховий внесок за кожен місяць (п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI, даліЗакон про ЄСВ);
  • загальносистемники — 22% від суми обкладеного ПДФО доходу за результатами річного декларування, але не менш ніж мінімальний страховий внесок (п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ). У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі чи окремому місяці звітного кварталу, цей платник зобов’язаний самостійно визначити базу нарахування, але не більше за максимальну величину бази нарахування єдиного внеску та не менше за розмір мінімального страхового внеску.

Сплата єдиного податку єдинниками груп 1 та 2. Підприємці — єдинники груп 1 та 2 (без найманих працівників) можуть скористатися звільненням від сплати єдиного податку на період тимчасової непрацездатності (підтвердженої копією листка непрацездатності), якщо вона триває 30 і більше календарних днів (п. 295.5 ПКУ). Підприємці також можуть скористатися звільненням від сплати єдиного податку на період непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами (підкатегорія 107.06 системи «ЗІР»). Для такого звільнення потрібно до органу ДФС подати заяву та копію листка непрацездатності. Але це звільнення не передбачено для єдинників групи 3 і загальносистемників.

Однак, як вважають податківці, підприємцям груп 1 та 2 слід припинити діяльність у період непрацездатності, тобто не отримувати доходи (див. лист Головного управління Міндоходів у м. Києві від 23.04.2014 р. № 832/0/26-15-17-03-14). Адже Фондом соцстраху матзабезпечення надається як повна або часткова компенсація втрати частини зарплати (доходу). Оскільки підприємців — єдинників групи 3 і загальносистемників не звільняють від сплати ЄСВ, то виходить, що вони можуть отримувати доходи від підприємницької діяльності в період непрацездатності.

Редакція газети

«Інтерактивна бухгалтерія»