Підприємство-посередник (платник ПДВ) продає залізничні й авіаквитки за агентськими договорами. Оплату їх вартості посередник отримує в касу і на свій поточний рахунок. Потім ці кошти перераховуються перевізникам (залізничним і авіакомпаніям), з якими укладались агентські договори. Водночас за агентськими договорами посередник (агент) отримує винагороду за свої послуги.
Якими ж будуть ПДВ-наслідки за такими операціями в посередника?

ВІДПОВІДЬ: Під час продажу залізничних або авіаквитків посередник (агент) — платник ПДВ нараховує податкові зобов’язання з ПДВ і складає податкову накладну лише на суму винагороди за агентські послуги. Своєю чергою, на вартість перевезень, що перераховується перевізникам, посередник ПДВ не нараховує. Саме такою є позиція податківців.

Уже протягом тривалого часу у роз’ясненнях контролери пропонують посередникам нараховувати ПДВ лише зі своїх посередницьких послуг із продажу проїзних документів (квитків).

Нещодавно в ІПК ДФСУ від 26.02.2018 р. № 777/6/99-99-15-03-02-15/ІПК контролери вкотре підтвердили власну позицію:

«Суб’єкт господарювання, який не є перевізником (не надає послуги перевезення) та здійснює лише оформлення/повернення проїзних і перевізних документів, прийом коштів за квитки та надає інші послуги в межах виконання агентського договору, визначає свої податкові зобов’язання з ПДВ лише з вартості наданих ним послуг щодо виконання договору на продаж таких проїзних документів без урахування вартості перевезення, що перераховується ним перевізнику.

У податковій накладній, що складається суб’єктом господарювання, який надає агентські послуги з продажу залізничних квитків, відображається вартість послуг, наданих у зв’язку з виконанням умов агентського договору, та сума ПДВ, визначена з вартості таких послуг» (Виділено авт. — А.П.).

Тобто для контролерів під час здійснення таких операцій є вирішальним той факт, що послугу залізничного/авіаційного перевезення надає пасажирам безпосередньо перевізник, а не агент. Тому для посередника, який лише здійснює оформлення замовлення, транспортний квиток не може слугувати підставою ані для нарахування податкових зобов’язань із ПДВ, ані для формування податкового кредиту. Право на податковий кредит за квитком (відповідно до п. 201.11 ПКУ) виникає лише в отримувача послуги перевезення.