Ми завершуємо серію публікацій про МСФЗ 16 «Оренда», який набуде чинності з 1 січня 2019 року. Упродовж цього циклу ми надали загальний опис Стандарту, позначили правила обліку для орендодавця й орендаря, оцінили вплив цього документа на сільськогосподарську оренду, а також визначили інформацію, яку потрібно розкрити орендодавцю й орендарю. Тож, підсумуймо головні зміни революційного Стандарту й оцінимо ступінь їх впливу на фінансову звітність учасників орендних відносин

Суть змін

За старими правилами й орендодавець, й орендар застосовували дві моделі обліку фінансову й операційну. Під фінансовою варто розуміти передання всіх ризиків і вигід, пов’язаних із правом власності на об’єкт оренди, орендареві, тоді як у разі операційної ризики й вигоди лишаються в орендодавця. Начебто все абсолютно зрозуміло — навіщо ж потрібні нововведення?

А річ у тім, що в орендаря фінансова оренда відображається на балансі, а ось операційна описується лише в примітках до фінансової звітності, тобто під час операційної оренди орендар не відображає у звіті про фінансовий стан ані активів, ані зобов’язань, пов’язаних з орендою, а тільки орендні платежі відображаються рівномірно у складі операційних витрат у звіті про прибуток і збитки. Це призводить до невизнання переваг (активів) і ризиків (зобов’язань) від прав користування чужим майном у звітності орендаря.

Таким чином, відсутність інформації у звіті про фінансовий стан щодо оренди призводить до того, що користувачі фінансової звітності одержують неповну й перекручену інформацію щодо фінансового стану компанії, своєю чергою, аналіз стану компанії не буде точним. Це може виявитися одним зі способів шахрайства й обману інвесторів.

МСФЗ 16 «Оренда» має на меті вирішення цієї проблеми, істотно змінюючи облік в орендарів таким чином, щоб усі договори оренди, за певним винятком, було відображено у звіті про фінансовий стан. Це означає, що для орендаря є лише одна модель обліку оренди — фінансова. Тепер орендар у момент укладення договору повинен визнати право користування активом і відповідне зобов’язання у звіті про фінансовий стан у сумі дисконтованих майбутніх платежів за договором оренди. Зауважимо: право користування активом також може містити будь-які витрати, безпосередньо пов’язані з укладенням договору оренди.

Отже, головна мета згаданого Стандарту — зробити облік договорів оренди прозорішим.