(коментар до роз’яснення Фонду соціального страхування України від 15.11.2018 р.)

Суть питання:

Як обчислювати страховий стаж за попередні періоди (до 01.01.2011)?

Які форми можуть підтвердити страховий стаж застрахованої особи?

Чи потрібно страхувальнику щоразу, коли працівник надає листок непрацездатності, отримувати відомості з Держреєстру?

Як рахувати страховий стаж для застрахованої особи, що звертається вперше з листком непрацездатності, та тієї, що працює на підприємстві менш як 8 років?

Як заповнювати колонки 21 і 22 додатка 1.1 до заяви-розрахунку?

Позиція Фонду соцстраху

З 01.10.2018 діє Порядок фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затверджений постановою Правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 р. № 12 (далі Порядок № 12). У додатку 1 до Порядку № 12 наведена форма заяви-розрахунку, що застосовується починаючи з 1 жовтня 2018 року. Вона містить 5 додатків, але найчастіше виникають питання щодо заповнення відомостей про страховий стаж для отримання фінансування на виплату матзабезпечення (додаток 1.1 до заяви-розрахунку).

З 01.01.2016 періоди, що зараховуються до страхового стажу за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності й за пенсійним страхуванням, є однаковими, про що вказує Мінсоцполітики в листі від 27.04.2018 р. № 613/0/51-18/218. Аргументом стала оновлена наприкінці минулого року норма ч. 4 ст. 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV (далі Закон про соцстрах). Вона передбачає, що до страхового стажу за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності починаючи з 01.01.2016 прирівнюються всі періоди, протягом яких особа не підлягала страхуванню, але нею або роботодавцем сплачено єдиний внесок.

З 01.01.2011 і дотепер страховий стаж обчислюють за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі — Держреєстр). До страхового стажу зараховують періоди, коли особа підлягала страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності й за неї були сплачені страхові внески. Проте місяці, за які сплачені страхові внески в розмірі мінімального страхового внеску, зараховують як один місяць, а якщо в меншому розмірі — лише відповідну частину місяця (від 0,01 до 0,99).

До 31.12.2010 страховий стаж обчислюють згідно з даними, зазначеними в трудовій книжці, зараховуючи періоди перебування особи в трудових відносинах.

З 19.10.1998 по 31.12.2010 загальний трудовий стаж визначають відповідно до Правил обчислення загального трудового стажу для призначення працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності, затверджених постановою КМУ від 19.10.1998 р. № 1658 (далі Правила № 1658).

До 19.10.1998 обчислювали безперервний трудовий стаж згідно з Правилами обчислення безперервного трудового стажу робітників та службовців при призначенні допомоги по державному соціальному страхуванню, затвердженими постановою Ради Міністрів СРСР від 13.04.1973 р. № 252 (далі Правила № 252).

Відомості про страховий стаж можна отримати відповідно до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою Правління ПФУ від 18.06.2014 р. № 10-1 (далі Положення № 10-1). Вони надаються страхувальникам і застрахованим особам за такими формами: Форма ОК-5 (додаток 4 до Положення № 10-1), Форма ОК-7 (додаток 5 до Положення № 10-1), дані про трудовий та страховий стаж — додаток 9 до Положення № 10-1.

Фонд наголошує: додаток 9 можна використовувати в повному обсязі для визначення страхового стажу з 01.01.2016, а з 01.01.2011 по 31.12.2015 його необхідно обчислювати з використанням довідок за Формою ОК-5 або Формою ОК-7.