Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі — податок на нерухомість), — місцевий податок, який є складовою податку на майно. Напередодні звітування з цього податку саме час пригадати, хто, коли та як його сплачує, а в кого з платників є преференції.

Платники податку

Платниками податку на нерухомість є фізичні та юридичні особи (зокрема, і нерезиденти), які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (пп. 266.1.1 ПКУ). Право власності на такі об’єкти має бути належним чином зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Зауважимо: фізособи-підприємці сплачують цей податок за об’єкти комерційної нерухомості на загальних підставах як фізичні особи (див. роз’яснення з категорії 106.01 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.sfs.gov.ua)). Адже ст. 266 ПКУ не виділяє підприємців в окрему категорію платників цього податку.

Як визначити платника податку, якщо об'єкти нерухомості перебувають у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб, прописано в пп. 266.1.2 ПКУ. А саме: якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває:

  • у спільній частковій власності кількох осіб платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
  • у спільній сумісній власності кількох осіб, але не виділений у натурі платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їхньою згодою, якщо інше не встановлено судом;
  • у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Об’єкти оподаткування

Податок на нерухомість сплачують за об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, у т. ч. їх частки (пп. 266.2.1 ПКУ).