Як свідчить практика, інколи виникають ситуації, коли інтереси учасників цивільних правовідносин вимагають «виходу» за межі встановлених законодавством загальних строків позовної давності. Саме про ці випадки та способи здійснення бажаного поговорімо в нашій публікації, але насамперед згадаймо декілька основних моментів

Перебіг строку позовної давності розпочинається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язаний його початок (ст. 253 Цивільного кодексу України, даліЦКУ). До подій, пов’язаних із початком перебігу строку позовної давності, належать загальні та спеціальні підстави, які визначають цей момент. За загальним правилом, перебіг позовної давності розпочинається від дня настання першої з таких подій (ч. 1 ст. 261 ЦКУ):

1) особа дізналася про порушення свого права;

2) особа мала реальну можливість довідатися про порушення свого права;

3) особа довідалася чи могла довідатися про особу, яка його порушила.

Окрім загальної позовної давності (3 роки відповідно до ст. 257 ЦКУ), передбачено ще й спеціальну позовну давність (ст. 258 ЦКУ), скорочену або більш тривалу порівняно із загальною.

Так, згідно із ч. 2 ст. 258 ЦКУ позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:

  • про стягнення неустойки (штрафу, пені);
  • про спростування недостовірної інформації, розміщеної у засобах масової інформації;
  • про переведення на співвласника прав й обов’язків покупця в разі порушення переважного права купівлі частки в праві спільної часткової власності (ст. 362 ЦКУ);
  • у зв’язку з недоліками проданого товару (ст. 681 ЦКУ);
  • про розірвання договору дарування (ст. 728 ЦКУ);
  • у зв’язку з перевезенням вантажу, пошти (ст. 925 ЦКУ);
  • про оскарження дій виконавця заповіту (ст. 1293 ЦКУ);
  • про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

Водночас акцентуймо увагу на п. 4 ч. 2 ст. 258 і ст. 681 ЦКУ, якими передбачено однорічний строк позовної давності до вимог у зв’язку з недоліками проданого товару. Так, на практиці часом постає питання про співвідношення зазначених норм із ч. 8 ст. 269 Господарського кодексу України (даліГКУ), згідно з якою позови, що випливають із постачання товарів неналежної якості, можуть бути пред’явлені протягом 6 місяців із дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

Стосовно цього в абз. 4 пп. 3.1 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» від 29.05.2013 р. № 10, даліПостанова № 10) прописано: річний строк застосовується щодо договорів купівлі-продажу (ст. 655 ЦКУ), а 6-місячний — щодо договорів постачання (ст. 265 ГКУ, ст. 712 ЦКУ). Водночас відмінність між ними полягає ще й у тому, що законом не передбачено можливості захисту порушеного права в разі пропущення, у т.ч. і з поважних причин, 6-місячного строку пред’явлення позову.

Отже, у вирішенні питання про застосування зазначених строків слід ретельно вивчати укладений сторонами договір на предмет його відповідності ознакам договору купівлі-продажу або постачання.