Новини публікуються мовою оригіналу

ВСУ в постанові від 14.12.2016 р. № 6-788цс16 сформував правову позицію, за якою згідно зі змістом ст. 117 КЗпП у разі невиплати з вини власника чи вповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП, за відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. За наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або вповноважений ним орган повинен сплатити зазначене відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Аналіз наведених норм матеріального права надає підстави вважати, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, котрі належать йому від власника чи вповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»