Уряд затвердив постанову «Про затвердження критеріїв оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання для забезпечення розвитку регіонів та підтримки середнього та малого підприємництва» від 07.02.2018 р. № 57.

Державна допомога для забезпечення розвитку регіонів та підтримки середнього та малого підприємництва є допустимою, якщо:

1) надається з метою забезпечення сприяння соціально-економічному розвитку регіонів, створення сприятливих умов для розвитку середнього та малого підприємництва, стимулювання їх інвестиційної та інноваційної активності, сприяння діяльності щодо реалізації вироблених ними товарів (робіт, послуг), забезпечення зайнятості населення;

2) державна допомога для забезпечення розвитку регіонів та підтримки середнього та малого підприємництва спрямована на відшкодування суб’єктам господарювання:

  • витрат на реалізацію інвестиційних проектів;
  • витрат на створення нових робочих місць;
  • витрат на провадження основного виду діяльності суб’єкта господарювання (лише для середнього та малого підприємництва), що включають витрати, метою яких є скорочення поточних витрат підприємства, що не пов’язані з реалізацією інвестиційного проекту (витрати на оплату праці, матеріали, послуги, які надаються за договором, оренду, адміністративні витрати тощо, крім амортизаційних відрахувань і вартості фінансування, якщо такі витрати зараховані до витрат під час надання державної допомоги);
  • витрат (лише для середнього та малого підприємництва) на надання консультаційних послуг, проведення підготовчих досліджень, участь у торгових ярмарках, а також витрат на проведення попереднього відбору і експертизи фінансовими посередниками або інвесторами з метою визначення новостворених суб’єктів малого підприємництва;
  • витрат на підтримку новостворених суб’єктів малого підприємництва;
  • витрат на оренду землі та будівель, строк оренди яких повинен становити не менше п’яти років з дня очікуваного завершення реалізації інвестиційного проекту або не менше трьох років для середнього та малого підприємництва;
  • витрат, пов’язаних з придбанням орендованого майна, крім землі та будівель, у разі, коли оренда здійснюється у формі фінансового лізингу і покладає на отримувача державної допомоги обов’язок щодо придбання майна після завершення строку фінансового лізингу;
  • витрат на заробітну плату у зв’язку із створенням отримувачем державної допомоги нових робочих місць;

3) забезпечується:

  • cтворення нових робочих місць в результаті здійснення інвестиції та збереження їх отримувачем державної допомоги протягом не менше п’яти (для суб’єктів великого підприємництва) та трьох (для середнього та малого підприємництва) років з дня фактичного працевлаштування;
  • здійснення інвестицій, що призвело до збільшення штатних одиниць відповідного отримувача державної допомоги у порівнянні із середнім показником за останні 12 місяців (у разі ліквідації робочих місць протягом такого періоду їх кількість визначається виходячи із загальної кількості нових робочих місць);
  • заповнення вакансій протягом трьох років з моменту створення відповідного робочого місця.

Нормативной акт передбачає впровадження правового регулювання відносин між Антимонопольним комітетом України (як Уповноваженим органом з питань державної допомоги), надавачами та отримувачами державної допомоги для забезпечення розвитку регіонів та підтримки середнього та малого підприємництва під час оцінки допустимості державної допомоги.

 

 

 

 

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»