Платник ПДВ здійснює інвестиційну діяльність та до отримання права власності на нерухоме майно (нежитлові приміщення) укладає попередній договір, в якому покупець забезпечує укладання основного договору шляхом внесення гарантійного платежу. При укладанні основного договору платник ПДВ виступає продавцем.

Якщо умовами попереднього договору передбачено, що кошти у вигляді гарантійних платежів зараховуються в оплату майна, то така сума гарантійних платежів збільшує базу оподаткування ПДВ у платника.

Якщо ж умовами договору передбачено, що гарантійні платежі виконують виключно функцію засобу забезпечення виконання зобов’язань та підлягають поверненню після підписання основного договору, то ця сума гарантійних платежів не збільшує базу оподаткування ПДВ.

У разі зміни напряму використання отриманого раніше гарантійного платежу, який спочатку виконував функцію засобу забезпечення укладання основного договору, та в подальшому спрямовується в рахунок оплати за майно, що має бути обумовлено додатковою угодою до договору, на дату зміни напряму використання гарантійного платежу платник повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ на суму отриманих гарантійних платежів.

ІПК ДФСУ від 10.07.2018 р.
№ 3046/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»