У зверненні працівника зазначено, що йому відмовлено у працевлаштуванні за причини того, що він мав судимість. Слід зазначити, що, пп. 8 п. 1 ст.5  Закону "Про зайнятість населення" № 5067 визначено, що держава гарантує у сфері зайнятості захист від дискримінації у сфері зайнятості, необґрунтованої відмови у найманні на роботу і незаконного звільнення. Крім того, ст. 14 цього ж Закону визначені категорії громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, так, пп. 3 п. 1 ст. 14 визначено, що до такої категорії відносяться особи,  звільнені після відбуття покарання або примусового лікування.

Законодавство гарантує громадянам правовий захист від незаконної відмови у прийнятті на роботу. Так, необгрунтована відмова в прийнятті на роботу може бути оскаржена до суду, оскільки ст. 55 Конституції України встановлено, що права людини захищаються судом і кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів держвлади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

В районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються, зокрема, спори про відмову в прийнятті на роботу,  відповідно до ч.2 ст. 232 КЗпП.

У п. 6 постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6.11.1992 № 9 роз’яснено, що при обгрунтованості позову про укладення трудового договору суд рішенням зобов’язує власника або уповноважений ним орган укласти трудовий договір з особою.

Виходячи з вищевикладеного, громадянину було рекомендовано звернутися до суду для поновлення своїх трудових прав, оскільки відмова роботодавця у працевлаштуванні працівника за причини його судимості є незаконною.

ГУ Держпраці в Дніпропетровській області.

 

Про підстави для відмови в прийнятті на роботу й обґрунтування читайте у матеріалі.

Для отримання доступу до вищезазначеного та інших матеріалів сервісу "Інтерактивна бухгалтерія" - скористайтеся  ТЕСТОВИМ 3-денним доступом до сервісу.

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»