На підприємстві доволі часто виникають обставини, за яких належної якості ТМЦ, що надійшли від постачальників, утрачають свої споживчі властивості. Просто списати такі матеріали з балансу підприємства не можна. Доведеться поклопотати, причому не лише бухгалтерові. Для того аби визначити подальшу долю та порядок обліку таких матеріалів, попередньо варто виконати такі дії:

  • провести інвентаризацію ТМЦ на складі, де виявлені зіпсовані ТМЦ, і точно визначити їхній перелік і кількість, ступінь і характер псування згідно з п. 7 р. I Положення про інвентаризацію активів і зобов’язань, затвердженого наказом Мінфіну України від 02.09.2014 р. № 879 (даліПоложення № 879);
  • установити причини втрати первинних властивостей. Це можуть бути об’єктивні причини (наприклад, сплив строку придатності) або вина матеріально відповідальних осіб (порушення умов зберігання, навмисне псування тощо);
  • визначити, чи можливо ще якимось чином використати зіпсовані матеріали (продати за зниженою ціною або використовувати в діяльності) або ж вони підлягають утилізації.

Які матеріали вважати зіпсованими

Перш ніж детально ознайомитися з підготовчою роботою, розгляньмо власне термін «зіпсовані ТМЦ». Хоча трактування очевидне, але все ж лишаються запитання: чи можна, наприклад, вважати зіпсованими матеріали зі строком придатності, який сплив (скажімо, фарби, будівельні суміші тощо), або матеріали, які лише частково втратили свої споживчі властивості чи зовнішні ознаки (припустімо, унаслідок зміни температурного режиму чи вологості) і т.ін.?

Чинне законодавство не містить визначення поняттю псування ТМЦ. Тому щоб надати відповіді на порушені щойно запитання, фахівці зазвичай звертаються до аналогічних термінів.

Так, визначення «зіпсованої продукції» можна знайти в Класифікаторі відходів ДК 005-96, затвердженому наказом Держстандарту від 29.02.1996 р. № 89, а характеристики терміна «неякісна та небезпечна продукція» наведені у ст. 1 Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» від 14.01.2000 р. № 1393-XIV (далі Закон № 1393).

Зважаючи на положення згаданих вище нормативних актів, висновується, що зіпсованими можна вважати ТМЦ, які відповідають одній із двох умов:

1) утратили свої споживчі властивості, установлені нормативними вимогами, до спливу строку придатності (строку використання);

2) їхній строк придатності (строк використання) закінчився.

Під строком (терміном) придатності мають на увазі строк (термін), «визначений нормативно-правовими актами, нормативними документами, умовами договору, протягом якого у разі додержання відповідних умов зберігання та/або експлуатації чи споживання продукції її якісні показники і показники безпеки повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів, нормативних документів та умовам договору» (п. 24 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. № 1023-XII).

Інвентаризація

Інвентаризація є обов’язковою в разі виявлення псування матеріалів. Завдання інвентаризації в такому випадку — виявлення ТМЦ зі строком придатності, який сплив, запасів, які частково втратили свої первинну якість та споживчі властивості, а також застарілих (п. 7 Положення № 879).

Інвентаризація проводиться в обсягах, визначених керівником підприємства. Тобто якщо некондиційні матеріали виявлені на конкретному об’єкті або місці зберігання, то інвентаризацію можна провести саме на вказаному об’єкті (місці зберігання). Тим часом порядок проведення інвентаризації — загальноприйнятий, відповідно до правил, установлених Положенням № 879:

1) керівник підприємства видає наказ або розпорядження про проведення інвентаризації та створення комісії, у якому зазначає дату, строки й об’єкт інвентаризації;

2) виявлені внаслідок інвентаризації зіпсовані, прострочені та не придатні до експлуатації ТМЦ уносяться до окремих інвентаризаційних описів за формою № М-21, затвердженою наказом Мінстату «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів» від 21.06.1996 р. № 193;

3) інвентаризаційна комісія, зважаючи на дані інвентаризаційних описів і порівняльних відомостей, складає протокол, у якому наводяться пропозиції щодо списання втрат від псування запасів із зазначенням причин псування та заходів, необхідних для їх попередження надалі (п. 1 р. IV Положення № 879);

4) затверджений керівником протокол інвентаризаційної комісії — це саме той розпорядчий документ, на підставі якого роблять записи в бухгалтерському обліку (п. 3 р. IV Положення № 879).

Детальніше про інвентаризацію запасів читайте в публікаціях:

Причини псування матеріалів

Як ми з’ясували, сплив строку придатності матеріалів — одна з підстав вважати матеріали зіпсованими. Адже це унеможливлює подальше повноцінне використання матеріалів у господарської діяльності. Це може призвести не лише до зниження якості, а й до втрати її безпеки.

Інший варіант — коли псування матеріалів виникає внаслідок форс-мажорних обставин (наприклад, через аварію був затоплений склад, виникла пожежа тощо).

За обох варіантів збитки, що виникли через псування, списують на витрати.